Бізнес закликає суттєво доопрацювати законопроект № 3959-1 про криміналізацію ухилення від сплати податків

Законопроектом № 3959-1, прийнятим у першому читанні, передбачається повернення до криміналізації ухилення від сплати податків та проблематики із відшкодуванням ПДВ. На думку бізнесу, це створює ризики масових зловживань з боку правоохоронних органів. Зокрема, ризик безпідставного тиску на посадових осіб підприємств через затримання чи тримання під вартою. Це нівелює заходи декриміналізації, проведеної кілька років тому за наполяганням ділових асоціацій України.

Таку позицію зайняли в УСПП. Разом із Асоціацію платників податків України тут провели круглий стіл щодо запуску діяльності Бюро економічної безпеки.

Окремим питанням став розгляд пропозицій бізнесу до  законопроекту № 3959-1, що  має багато в чому визначати діяльність новоствореного Бюро. Він містить значну кількість позитивних норм, і в той же час має критичні недоліки, які спотворюватимуть саму мету діяльності БЕБ, криміналізуючи низку статей.

Зокрема вводиться кримінальна відповідальність за проблематику з податком на додану вартість. За подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (з недостовірними відомостями), навіть без його фактичного отримання, загрожує тюремне ув’язнення.

«Це може погіршити умови ведення бізнесу та штовхнути підприємництво в тінь. Бізнес піддається постійним податковим перевіркам. Компанії змушені відстоювати свої інтереси у судах, правова захищеність на низькому рівні. За таких обставин, впровадження додаткової кримінальної відповідальності має всі шанси стати ще одним способом тиску на бізнес і джерелом для корупції», - наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Учасники круглого столу відзначили, що Законопроектом 3959-1 визначається підслідність БЕБ за певним переліком статей Кримінального кодексу, який не є достатнім, щоб Бюро було єдиним органом із розслідування значних економічних злочинів. Для прикладу:  шахрайство, вчинене у великих або особливо великих розмірах, організованою групою, з використанням комп’ютерної техніки (ч. 3 і 4 ст. 190 КК), привласнення та розтрата чужого майна (ч. 1, 3-5 ст. 191 КК) – й надалі розслідуватимуться поліцією. Водночас зазначені злочини складають значну частку саме економічних злочинів.

Також законопроект, по суті, не передбачає диференціації між розмірами злочину. І якщо проти порушників в особливо великих розмірах такі жорсткі дії доцільні, то для малого і середнього бізнесу це може спричинити безліч додаткових проблем. Особливо на етапі досудового розслідування. Згідно зі статистикою, менше 10% справ про податкові злочини завершуються судовим розглядом. Відтак є ризик застосування інструментів тиску саме на етапі досудового розслідування.

В УСПП нагадують, що відповідальності за податкові порушення була гуманізована в 2012 році та замінена економічними видами санкцій у вигляді штрафів, позбавлення права займати певні посади та конфіскацією майна.

«Відтак, з огляду на зазначені та інші ризики, законопроект № 3959-1 у запропонованій редакції не може бути прийнятим. До нього потрібно внести цілу низку коректив», - підкреслили учасники круглого столу.

УСПП, Антикризова рада громадських організацій, Асоціація платників податків систематизують пропозиції по доопрацюванню законопроекту до другого читання та направлять їх до профільних комітетів ВРУ як спільну позицію ділової спільноти.