Як ефективно впровадити платформу Індустрія 4.0 – скоординовану ініціативу з прискорення технологічних змін, досягнення високої конкурентоспроможності в промислових секторах, впровадження інновацій, автоматизації і роботизації, кібер-систем та штучного інтелекту? Як не опинитися на узбіччі сучасних світових процесів? Які виклики постали перед Україною та країнами-партнерами? Про це йшлося на відео-конференції «Індустрія 4.0. Досвід України і Литви, перспективи співробітництва», що відбулася під егідою Україно-литовської та Литовсько-української ділових рад. Цього року пандемія змусила перенести візит в Україну Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи на перший квартал наступного року. Саме в його рамках планувався Шостий Україно-литовський економічний форум, але ніщо не завадило плідній дискусії ділових партнерів.
Відеоконференція відбулася за участі послів обох країн, представників УСПП, Конфедерації промисловців Литви, Торгово-промислових палат, Офісу президента України, голів груп з міжпарламентських зв’язків парламенту України і сейму Литви.
«Ми не випадково обговорюємо цю найважливішу проблему з литовськими промисловцями і підприємцями, з якими зберігається найвищий товарообіг в Європі, роками тривають успішні ділові стосунки. Проекти в сфері інфраструктури, енергозбереження і енергоефективності, впровадження екологічних стандартів – все це активно розвивається між нашими країнами і підпадає під стратегію Індустрія 4.0. Наші спільні інструменти – державно-приватне партнерство, посилення зв’язку науки і виробництва, успішний інвестиційний клімат, діалог бізнесу і влади. Маємо надію, що досвід Литви в цьому напрямку, її активна співпраця з іншими країнами ЄС допоможуть Україні збалансовано крокувати вперед», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Навів приклади зростання двосторонньої економічної співпраці й президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс: «В 2019р. наш товарообіг порівняно з 2018р. зріс на 24% і склав 1,4 млрд. євро. Величезну роль в цьому зіграли саме сфери промисловості, а в Литві її продукція складає 80% експорту».
Генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України Олександр Юрчак розповів про успішні приклади цифрових трансформацій в компаніях України. Громадські об’єднання цієї сфери разом з потужним бізнесом (перш за все, в металургії, машинобудуванні, фармакології) зайняті розробками стратегій, аудитом певних цифрових сегментів, освітніми програмами. Але експерти наголошують: така робота не находить підтримки в уряді країни, має слабку законодавчу базу, часто здійснюється у відриві від наукових досягнень.
На думку українських учасників, прискорити цифрову трансформацію, коли передові країни далеко попереду, а своя ще не до кінця реалізувала «промисловість 2.0, 3.0», доволі важко. Тут не треба бігти за лідерами, необхідно знайти свої ніші і системно їх розвивати, інтегруючись в глобальні проекти, технологічні екосистеми, зміцнюючи власні виробництва і сервіси.
Литовські експерти поділилися, як в їх країні організована державна підтримка стратегії Індустрія 4.0. В Литві створена Національна платформа з цифровизації, затверджений план роботи до 2030 року. Усі вимоги цифрової трансформації внесені в загальну промислову стратегію країни. Завдяки цьому в індустрії успішно просуваються проекти з роботизації, автоматизації, застосуванні штучного інтелекту.
У зв’язку з надзвичайною важливістю теми прийнято рішення повернутися до Індустрії 4.0 під час очного засідання Шостого Україно-литовського економічного форуму, що має відбутися у першому кварталі 2021р.
e-news.com.ua