«Київенерго». Які висновки має зробити столична влада?

Повернення повного майнового і технологічного комплексу «Київенерго» під контроль Міста. Петиція з такою назвою зібрала майже 10 тис. підписів на сайті Київської міської ради. Треба сказати, влада Києва й сама не опирається: Комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вже погодила проект рішення про припинення дії угоди КМДА з «Київенерго» з управління тепловими мережами столиці з 27 квітня 2018 року.

«Угода з “Київенерго” закінчується 31 грудня 2017 року. Щоб упередити виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону і забезпечити належну поставку теплової енергії киянам, проект передбачає продовження угоди на 4 місяці – до 26 квітня 2018 року. В проекті рішення окремим пунктом чітко вказано, що договір з “Київенерго” місто припиняє 27 квітня 2018 року”, – йдеться в повідомленні.

«Публічний аудит» постійно вивчає ефективність діяльності вітчизняних теплопостачальних підприємств і неодноразово акцентував, що потрібно кардинально змінювати підхід держави до управління тепловими мережами (причому, не лише столиці). Адже сьогоднішня модель управління призводить лише до того, що ресурс їх експлуатації ніяк не покращується, а лише вичерпується. У той же час енергетичні компанії замість того, щоб шукати інвестиції, аби модернізовувати, покращувати, удосконалювати власне обладнання та якість мереж, просто закладають необхідні для цього видатки у тариф для населення.

Як пояснює керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб, йдеться про так звані амортизаційні витрати, прописані в інвестпрограмах теплопостачальників. У випадку з «Київенерго» це немало-небагато про як мінімум 240 млн грн у рік, які компанія отримує завдяки виключно споживачам.

Між тим, 70 % всіх столичних тепломереж вже вичерпали свій нормативний ресурс експлуатації, який становить 25 років, та потребують заміни. Протягом 2016 року оперативні бригади «Київенерго» залагодили 9,5 тис. пошкоджень на тепломережах. Проте показники тепловитрат (а за них має відповідати підприємство, яке надає тепло в житло споживачів) у Києві в 2016 році навіть погіршилися в порівнянні з 2015 роком.

Такі обставини, за висновком незалежних аудиторів, наводять на дві ключові тези.

По-перше, має бути проведений аудит діяльності «Київенерго». І якщо за його результатами аудитори виявлять порушення з боку компанії та завдані місту збитки, то відповідно до ст. 611 ЦК України столична громада цілком вправі розраховувати на «неустойку».

По-друге, потрібно зобов’язати теплопостачальників в обов’язковому порядку проходити аудит, який виявлятиме завищення витрат, а отже, тарифів, що нараховуються споживачам. Це дозволить обмежити «забаганки» монополістів, які вони на сьогодні досить вільно закладають в тарифи, а останні ж у свою чергу досить безвідмовно схвалюються Нацкомісією, що здійснює регулювання ринку енергетики та компослуг.

«Час повертати поняття реальних інвестицій у розвиток за рахунок компанії-власника. А також висувати вимоги щодо належного утримання майна, яке міська громада передає тій чи іншій компанії в експлуатацію», – резюмує Гольдарб.