Економіка не може без стимулів: потрібно прийняти ключові рішення ще до кінця 2016 року

Україні потрібно прискорення економічних реформ, збільшення інвестицій, активний розвиток  промисловості. На жаль, за незалежними міжнародними рейтингами Україна продовжує «пасти задніх» – згідно міжнародної доповіді «Економічні свободи світу 2016», підготовленої Канадським інститутом Фрейзера, наша країна за останній рік скотилася з 128 на 135 позицію.
В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій вказують, що на це вплинуло, більшою мірою, відсутність потрібних ефективних рішень в сфері податкової, митної, валютно-курсової політики, стимулювання зовнішніх і внутрішніх інвесторів, недостатня боротьба із корупцією, що відлякує іноземних партнерів.
«По суті, подальше марнування часу погіршуватиме наші позиції. Декларування підвищення соціальних стандартів та рівня життя населення у 2017 році може традиційно залишитись на рівні політичних заяв, якщо економіка не запрацює належним чином. Без модернізації виробництв, підтримки бізнесу, що працює та створює робочі місця, забезпечення сприятливих умов  інвесторам говорити про ріст ВВП чи дохідної частини бюджету не приходиться», – акцентував президент УСПП, голова АРГО Анатолій Кінах.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів України закладає в проект державного бюджету на 2017 рік зростання дохідної частини на 16,7% – до 876,9 млрд грн,  зростання ВВП на рівні 3%.
«Це можливо тільки з паралельною підтримкою індустрії, національного виробника, пільг для інноваційних підприємств, збалансованою  податковою базою»,  – каже лідер ділової спільноти України.
А.Кінах  переконаний, що підвищення зарплат і пенсій на сотню-іншу гривень (найбільш реальний сценарій) кардинально ситуацію не змінить – потрібне їх зростання, порівняне  із ростом тарифів і цін. Тільки тоді зростатиме рівень життя людей,  адже збільшиться   платоспроможність, оживе внутрішній ринок – стимул подальшого економічного розвитку. 
Наразі ж українські працівники в середньому отримують менше мінімальної зарплати, наприклад, в Болгарії (184 євро), а це значно применшує їх конкурентоспроможність. Вихід є і в зростанні самозайнятості.  «Бум» малого і середнього підприємництва вивів  з кризи та поставив на шлях сталого розвитку не одну країну, але для цього потрібні сприятливі умови. Проте вартість кредитів для запуску стартапів досі висока – 15% за НБУ та до 27% в комерційних банках. В рамках податкової реформи знов лунають загрози урізати спрощену систему оподаткування. Навряд такі обставини дадуть стимул для розвитку малого бізнесу.
«Якість життя людей – основний показник ефективності економіки. Це має бути стратегічною метою. Прийняття фіскальної реформи, опора на власний потенціал, розвиток системи внутрішніх замовлень і кооперацій, імпортозаміщення, переорієнтація структури експорту (а значить, і виробництва) на товари із високою доданою вартістю – тактичні кроки, які мають бути зроблені вже зараз», – розповів Анатолій Кінах.
Наразі ділова спільнота продовжує  діалог із виконавчою та законодавчою владою, намагаючись прийняття норм, які стимулюють підприємців, інвесторів та економіку. Мова йде про фіскальні зміни, пришвидшення створення спільного органу з питань промисловості, конкретні кроки в напрямі залучення інвестицій тощо.