Україна в процесі земельної реформи, що є очікуваним кроком з боку громадян та бізнесу ще з початку 2000-х., коли був прийнятий Земельний кодекс. Чого ж не чекали – це відсутності фахового супроводу реформи, для нормального запуску якої потрібні ще десятки нормативних актів. Серед них – і такі, що стосуються захисту родючості українських чорноземів.
Так, за попередніми оцінками, визначеними Інститутом землеустрою при НААН, у нас близько 6,5 млн га земель — це орнонепридатні землі. Тобто виснажені в результати діяльності людини, постійного вирощування енергокультур (ріпак, соняшник і тд.). Держава так чи інакше, втрачає конроль над сівообігом.
Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах у своїй публічній лекції для молодих політиків.
«Продовольча безпека – це один із небагатьох секторів, де Україна почувається доволі впевнено, навіть попри некомплексність політики в АПК. У більшості цим завдячуємо природним ресурсам - Україна посідає четверте місце у світі за обсягом сільськогосподарських угідь у розрахунку на одного жителя з показником 0,93 га. Проте саме відсутність уваги держави до «земельних справ» (окрім перспективи введення її ринку) призводить до накопичення низки проблем. Так, за розораністю с/г угідь ми посідаємо перше місце у світі, що в середньому становить 80%. Десь близько 37% таких ґрунтів в регресному стані. За нераціонального використання орних земель поширюються процеси деградації ґрунтів, поверхня яких піддається ерозії, перезволоженню, підвищується кислотність тощо», - нагадав Анатолій Кінах.
При цьому лідер ділової спільноти підкреслив: уряд (попередньої каденції, та й поточної) провадить максимально непослідовну політику в цій царині. Так, свого часу в 2019 році були ліквідовані міністерства агрополітики та захисту навколишнього середовища. Наразі, до прикладу, Мінагро відновлене, проте об’єктивно – втрачений час, кадрові ресурси, а головне – бюджетні кошти.
«На відновлення діяльності міністерства в середньому потрібно півроку та 1 млрд.грн. З часу реорганізацій Мінагрополітики ми на постоювали на тому, щоб повернути повноцінне відомство, адже управлінський хаос в агропромисловому комплексі вже спричинив значні збитки, які і досі не прораховані», - запевнив президент УСПП.
Він звернув увагу, що АПК потребує послідовної і системної підтримки з боку держави, зокрема кроків, необхідних для ефективної роботи і сприяння розвитку аграрної галузі.
І збереження родючості земель, підвищення їх врожайності – мають стати частиною такої політики.
Нагадаємо, показники врожайності пшениці, соняшника, цукрового буряка та картоплі в окремих країнах світу у 2017 р. показують, що в Україні рівень урожайності є одним з найнижчих. Українські науковці вважають причиною деградованість від 8 до 15 млн.га земель.
Залежно від ступеня вираженості деградаційних процесів, урожай с/г культур знижується на 10-30, 30-50% і більше, зазначили в НААН України в коментарі для ЗМІ. Збитки тільки через недобір с/г продукції становлять, за розрахунками, до 35 млрд грн на рік. Еколого-економічні збитки від деградації оцінюються у близько 40 млрд грн.
e-news.com.ua