«Податок на Google»: Україні потрібно приймати законодавство в одному руслі із ЄС

Парламент прийняв у другому читанні та в цілому законопроєкт №4184, який оподатковує  20%  ПДВ електронні послуги, які надають великі транснаціональні IT-корпорації, не зареєстровані в Україні. Це робиться, в першу чергу,  задля збільшення доходів державного бюджету.

В УСПП проаналізували документ.

Варто зазначити, що так званий «податок на Google» (загалом на транснаціональні ІТ корпорації) вже доволі тривалий час існує в країнах ЄС. Це викликало шквал обговорень в самій Європі, а також в США, та деякі зміни в цінові політиці компаній. Слід також відмітити, що в європейському форматі йдеться не про 20%, а в середньому 2-3-5%. Тому український варіант – найбільш радикальний, викликає пересторогу, чи не спричинить намагання отримати кошти для бюджету значні незручності для споживачів і малого, середнього бізнесу.

«ПДВ є непрямим податком, який лягає, зазвичай, на плечі споживачів. Тому логічно припустити, що для останніх можна чекати і збільшення вартості електронних послуг. Яким воно буде – на незначний відсоток чи більше – достеменно невідомо. Адже все залежить від політики компаній – гігантів, таких як Google, Facebook та інші. До прикладу, свого часу після «закручування» податкових гайок в Європі техногігант Apple заявив, що збільшить збори з розробників додатків, таким чином він зміг перекласти частину витрат на нові цифрові податки на малий бізнес», - розповідає президент УСПП Анатолій Кінах.

 Google через податок на цифрові послуги у Великобританії (2%) збільшив комісію за розміщення реклами на своїх сервісах. А рекламодавці – той же бізнес, котрому потрібно просувати свої товари і послуги в інтернеті.

Яким має бути механізм і відсоток оподаткування – це дискусійне питання навіть на Заході. США та ЄС досі ведуть суперечки, як адмініструвати податки з IT-гігантів, взагалі щодо механізму такого адміністрування.

«Євросоюз має ухвалити остаточне рішення про особливості оподаткування «транснаціональної цифри» до кінця літа 2021 року (ті чи інші заяви робилися з 2019 року) і тут Україні слід би просто взяти участь в даному процесі і приєднатися до встановлених в ЄС правил гри. Цим би держава одним махом і прийняла б нове законодавство, і гармонізувала його із ЄС», - підсумував Анатолій Кінах.