На цьому наголосила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини під час конференції «День права знати: забезпечення доступу до публічної інформації».
«Як відомо, Закон України «Про доступ до публічної інформації» входить до десятки найкращих законів світу у цій сфері. Але навіть найкращий закон без належної імплементації не матиме користі для суспільства. Над його імплементацією наш Офіс працює вже три роки, і протягом цього часу ми зрозуміли кілька важливих речей. Зокрема, перед тим як накладати санкції за невиконання положень закону, необхідно навчити учасників, за якими механізмами його слід імплементувти. У нас найкращі партнери: крім міжнародних організацій, нам дуже допомагають представники громадянського суспільства, які є гарантією того, що зворотного шляху не буде – інформація ставатиме все більш доступною. Об’єднання зусиль володільців інформації і громадськості дає найкращий результат для українського суспільства», – зазначила Валерія Лутковська.
Під час вітального слова заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко повідомила, що питання доступу до публічної інформації стоїть на порядку денному у Раді Європи з 1970 року.
«Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів є єдиним у світі документом, який визначає права і зобов’язання щодо доступу до офіційних документів, тому ми вітаємо рішення Президента України, який уповноважив Міністерство юстиції підписати цей документ. Крім того, великим досягненням ми вважаємо запуск навчального онлайн-курсу «Доступ до публічної інформації: від А до Я», а також працюємо над розробкою ще двох курсів і підтримуємо проведення моніторингів прозорості органів влади», – зауважила Олена Литвиненко.
У свою чергу, виконуюча обов’язки заступника директора Програми розвитку ООН в Україні Ван Нгуен переконана, що володільці інформації повинні надавати інформацію вищого ґатунку, а не спотворену.
«У кожного є право мати свою точку зору, а вона повинна ґрунтуватися на об’єктивній і максимально повній інформації. Прозоре управління в країні наближує уряд до громадян, а громадяни, отримуючи суспільно важливу інформацію, стають ближчими до уряду – у такому випадку всі мають зиск», – вважає Ван Нгуен.
Експерт Ради Європи Девід Голдберг у своїй доповіді на тему: «Право на доступ до публічної інформації як невід’ємна складова демократичного суспільства» звернув увагу присутніх на те, що право доступу до інформації – це не слово, яке означає якийсь предмет, це процес, дія, тому не варто чекати, доки влада відкриє інформацію сама, її треба вимагати.
З експертом Ради Європи погодилася Представник Уповноваженого з питань доступу до публічної інформації Ірина Кушнір: «Доступ до інформації – це справді постійний процес, щоденна робота як запитувачів, так і органів влади. Ми всі працюємо на єдиний результат – отримати право знати. Нами пройдено перший етап, коли ми розбиралися в деталях застосування закону про доступ, тепер стоїть питання, як знайти спільну мову володільцям інформації і запитувачам», – зазначила Ірина Кушнір.
Під час конференції було презентовано результати Всеукраїнського моніторингу рівня забезпечення суб’єктами владних повноважень вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації». За його результатами відбулося урочисте нагородження переможців – розпорядників публічної інформації. Вказаний моніторинг провели Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Центр демократії та верховенства права (CEDEM), Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) та ГО «Платформа прав людини» у співпраці з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Обговорюючи питання нових викликів на шляху забезпечення права на доступ до публічної інформації в Україні, Валерія Лутковська нагадала про необхідність створення інституту Інформаційного комісара.
«Міжнародний досвід свідчить про те, що Омбудсман – не є правильною посадовою особою для імплементації закону про доступ до інформації. На перехідний період – так, але для подальшого розвитку нам необхідно впровадити інститут Інформаційного комісара, який поєднуватиме нагляд за дотриманням права на доступ до інформації і захистом персональних даних, а також матиме повноваження видавати обов’язкові для виконання вказівки. Адже навіть найвищий акт реагування Уповноваженого на порушення прав людини, подання Уповноваженого, має рекомендаційний, а не обов’язковий характер. У цьому зв’язку, постає інше питання: створення інституту Інформаційного комісара, який би максимально відповідав міжнародним стандартам, потребує закріплення його статусу на конституційному рівні, оскільки для ефективного здійснення контролю за вказаним правом такий орган має бути незалежним від гілок влади», зазначила Валерія Лутковська.
Нагадаємо, наразі законопроект «Про внесення змін до Конституції України» (щодо Інформаційного комісара України) перебуває на етапі збору підписів за його реєстрацію (зібрано 89 із необхідних 150 підписів парламентаріїв).