Служба зовнішньої розвідки готує історичні документи до передачі Інституту національної пам’яті

Служба зовнішньої розвідки України готується передати свої історичні архіви Українському інституту національної пам’яті. Раніше про виконання Закону про доступ до архівів повідомила СБУ. Найближчим часом цей процес мають запустити також інші силові структури — МВС, ГПУ та Міноборони.

Ревізію архівних фондів Служби зовнішньої розвідки проводитимуть у встановлені Законом часові рамки — до 20 травня 2016 року. «Метою ревізії є підготовка архівних документів, створених до 1992 року, для передачі до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті, яка включатиме передбачені законодавством процедури із систематизації архівних фондів, актуалізації довідкового апарату, підготовки відповідних переліків тощо», — йдеться в повідомленні СЗР.

Архів СЗР найбільш закритий в Україні. Серед матеріалів, які там зберігаються, — документи про діяльність ЧК-КҐБ за кордоном, зокрема про їх боротьбу з організаціями української еміграції. Доступ до цих документів дозволить відкрити досі невідомі аспекти української історії і пролити світло на диверсійні методи діяльності радянських спецслужб проти української діаспори.

Як відомо, в Україні розпочали процес передачі архівів радянських спецслужб з-під відомств силових органів СБУ, МВС, Міноборони до  Архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП). Передача документів відбуватиметься в рамках Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», який набув чинності 21 травня 2015 року.

Закон розроблявся за участі громадськості в рамках програми Центру досліджень визвольного руху «Відкриті архіви» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, Словаччина, країни Балтії та інші країни Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів та таємної поліції та передали їх цивільним відомствам — аналогам Інституту національної пам’яті.