Доки солдати воюють, держава має залучати наявні трудові ресурси для допомоги сімям учасників АТО

Сім’ям військовослужбовців, які захищають інтереси держави на Сході, необхідно допомогти зібрати врожай. Враховуючи ситуацію, яка склалася з мобілізацією в країні, де переважна кількість призовників – мешканці сільської місцевості, більшість обійсть на селі тимчасово лишилися без господарів.

Тому, аби залучити помічників для збору урожаю сім’ям учасників АТО, ми з колегами ініціювали зміни до Закону України «Про зайнятість населення», які дозволять залучати для громадських робіт осіб, які перебувають на обліку у Центрах Зайнятості та мають статус безробітних.

Зазначу, що доки зміни до законодавства не будуть прийняті, залучити осіб зі статусом безробітних до громадських робіт та безпосередньої допомоги сім’ям учасників АТО, не вдасться. Законодавча колізія передбачає оплату громадських робіт з двох джерел – Фонду соціального страхування та місцевого бюджету у рівноцінних долях, утім місцеві бюджети зазвичай не мають коштів, аби оплатити свій внесок, тож Закон не діє.

Для прикладу, цьогоріч Луцький районний центр зайнятості міг направити на громадські роботи 375 офіційно зареєстрованих безробітних. За свою працю вони мали б отримати 233 тисячі гривень (116,5 тисяч з місцевого бюджету та стільки ж з Фонду соціального страхування). Натомість в місцевому бюджеті на ці витрати змогли передбачити лише 60 тисяч гривень.

Переконаний, що як тільки зміни до статті № 31 діючого ЗУ «Про зайнятість населення» дозволять оплачувати виконані громадські роботи  на 100% із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,  ми зможемо допомогти одночасно двом категоріям населення – безробітні отримають додаткові доходи, сім’ї військових – вирішать проблему із браком чоловічої сили.

Сергій Мартиняк, народний депутат України